Проблема готовності дітей 6-річного віку до шкільного навчання є однією з найбільш болючих як серед батьків, так і серед педагогів-практиків, які розуміють особливості психофізіологічного розвитку дитини-дошкільника, соціальної адаптації, психологічної залежності від родини та звичних умов перебування в ігровому середовищі.

Найпершим суспільним середовищем для дитини стає дошкільний навчальний заклад (далі ДНЗ), метою якого є збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини, гармонійний розвиток особистості дитини, виховання ціннісного ставлення до природного й соціального довкілля, до самої себе, формування механізмів соціальної адаптації та творчого втілення в умовах життя в товаристві незнайомих дітей і дорослих.

Саме тому педагоги ДНЗ та навчально-виховних комплексів «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад» докладають зусиль до організації відповідного предметно-розвивального середовища, якісного навчально-виховного процесу, співпраці з родинами задля забезпечення психологічної, фізичної та мотиваційної готовності дітей до школи.

У віці шести років наступає кризовий період розвитку особистості згідно з теорією епігенетичного розвитку особистості Е. Еріксона (теорії розвитку особистості з врахуванням конкретного культурного середовища). Згідно цієї теорії саме у віці шести років дитина переходить на наступну стадію свого розвитку, яка називається «працьовитість або почуття неповноцінності» і триває від 6 до 11 років, тобто весь період перебування дитини в молодшій школі. У цьому віці діти розвивають академічні, емоційні та фізичні навики і вміння в школі, вдома і серед своїх однолітків. Девіз цього вікового періоду: «Я можу – я роблю». Відповідно до теорії Еріксона, почуття «Я» значно збагачується при реалістичному зростанні компетенції дитини в різних областях. Все більшого значення набуває порівняння себе з однолітками. У цей період особливо сильної шкоди завдає негативне оцінювання себе в порівнянні з іншими.

Не зважаючи на те, що дошкільний вік визначено як базовий етап фізичного, психологічного та соціального становлення особистості дитини, діти-шестирічки часто приходять до першого класу, переживаючи тяжкий період психологічної адаптації та соціального становлення.

Державним стандартом дошкільної освіти України є Базовий компонент дошкільної освіти. У ньому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років; сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.

Базовий компонент дошкільної освіти передбачає засвоєння її змісту як завершального етапу, розрахованого на весь період дошкільного дитинства, сформованість мінімально достатнього та необхідного рівня освітніх компетенцій дитини перших 6 (7) років життя, що забезпечує її повноцінний психофізичний та особистісний розвиток і психологічну готовність до навчання в школі.

Тобто в шість років дитина, яка відвідувала ДНЗ, набула всіх необхідних життєвих компетентностей, необхідних для подальшого розвитку та навчання в школі. Діти, які не пішли до школи в шість років в силу різних причин, також проходять період адаптації до нового дитячого колективу, педагогів, групи тощо, в той час, як ровесники стали школярами. Наступного року на таких дітей знову чекатиме адаптаційний період, але вже до шкільного життя. Тим паче, що дитина вже засвоїла необхідні знання, розвинула навики, сформувала вміння, але буде змушена знову занурюватися в навчально-виховний процес, розрахований на дітей шести річного віку. Постає питання про доречність безпідставного перебування дитини ще на один рік в ДНЗ чи краще все-таки допомогти їй перейти на наступний етап свого розвитку?

Як же вирішити протиріччя між нормативною базою, яка дозволяє перебування дитини семирічного віку в ДНЗ за визначених умов (додаток 20 ДержСанПін України); батьками, які не завжди мають бажання віддати дитину шестирічного віку до першого класу в силу різних обставин; керівництвом закладу щодо забезпечення місць в ДНЗ для дітей 2-3-річного віку; педагогами, що працюють у перевантажених групах для дітей старшого дошкільного віку та загальноосвітньою школою, яка в своїй роботі реалізує освітні стандарти початкової школи.

У сучасній психології та фізіології існує безліч тестів для визначення рівня готовності дітей дошкільного віку до перебування в нових соціальних умовах, навчання в школі, рівня засвоєння державних стандартів дошкільної освіти тощо. Проте залишається болючим питання, як, керуючись, в першу чергу інтересами дитини, знайти оптимальну відповідь на запитання: «У скільки ж років дитина повинна йти до першого класу?». Звісно, ситуацію потрібно розглядати в кожному окремому випадку.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про дошкільну освіту», листа Міністерства освіти «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах» від 21.07.2011 № 1/9-552 право на перебування у дошкільних навчальних закладах гарантовано дітям віком від двох місяців до шести (семи) років. Діти, яким станом на 1 вересня поточного року виповнюється 6 років, мають право за бажанням батьків перебувати в ДНЗ до 7 років».

У додатку 20 до Державних санітарних норм та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей» від 01.08.2013 № 678 (пункт 14-16) визначено функціональну готовність дітей до навчання у першому класі ЗНЗ.

Перше поглиблене обстеження дітей дошкільного віку для визначення їхньої готовності до систематичного навчання проводять за медичними та психолого-педагогічними критеріями у жовтні - листопаді року, що передує вступу до школи. Поглиблений медичний огляд здійснюють у закладі охорони здоров’я педіатр, отоларинголог, офтальмолог, невропатолог, хірург-ортопед, стоматолог (за показаннями - логопед, психіатр). У ті самі терміни психолог та педагогічний працівник дошкільного навчального закладу проводять психолого-педагогічне дослідження розвитку у дітей шкільно-важливих функцій (тест Керна-Йєрасика, тест Озерецького, тест «Взірець і правило», «Графічний диктант» (за Д. Б. Ельконіним), «Будиночок» (за І. Дубровіним), «Словесно-асоціативний тест», «Малюнки «Неіснуюча тварина» та «Дім - дерево - людина», визначення початкових математичних уявлень тощо). Результати першого обстеження за критеріями готовності (таблиця 1) заносять у медичну картку розвитку дитини.

Дітям, які мають відхилення у стані здоров’я, призначають комплекс лікувальних і оздоровчих заходів. Дітям дошкільного віку, у яких виявлене відставання у розвитку шкільно-важливих функцій, рекомендують комплекс вправ щодо їхньої корекції. Рекомендовані лікувально-оздоровчі заходи здійснюють лікарі-спеціалісти дитячої поліклініки або медичні працівники дошкільного навчального закладу згідно з призначенням та при наявності умов. Дільничний педіатр або медичний працівник дошкільного навчального закладу контролює виконання призначених заходів.

Повторне обстеження щодо готовності дітей до навчання (як медичне, так і психолого-педагогічне) здійснюють перед їх вступом до школи - у квітні - травні.

Висновок про готовність до школи складають на підставі результатів першого і другого обстеження, занесених у медичну картку розвитку дитини.

Не готовими до навчання вважаються:

1) діти, які відстають у біологічному розвитку;

2) діти, які при повторному обстеженні не виконують тести психолого-педагогічних критеріїв;

3) діти, які перенесли протягом останнього року такі захворювання:

s інфекційний гепатит (окрім гепатиту А);

s пієлонефрит, дифузний гломерулонефрит;

s міокардит;

s менінгіт, менінгоенцефаліт;

s туберкульоз;

s ревматизм в активній фазі;

s захворювання крові;

s ендокринні захворювання (зоб, цукровий діабет та ін.);

s неврози (неврастенія, істерія, логоневроз та ін.);

s травматичні ураження центральної нервової системи;

s гострі респіраторні захворювання 6 і більше разів протягом останнього року;

s міопія з нахилом до прогресування (більше 2,0 Дптр.);

s епілепсія;

s екзема, нейродерміт.

Дітям, не готовим до шкільного навчання за медичними або психолого-педагогічними показниками, рекомендовано давати тимчасове відстрочення від вступу до школи на один рік.

Рекомендований перелік нормативних документів:

Закон України «Про дошкільну освіту»
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція)» від 22.05.2012 № 615

3. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2013 № 678

«Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей»

4. Лист Міністерства освіти і науки від 27.09.10 № 1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п'ятирічного віку»

5. Лист Міністерства освіти і науки від 19.08.2011 № 1/9 – 634 «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку.»

6. Лист Міністерства освіти і науки № 1/9-552 від 21.07.2011 «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах»

7. Постанова Кабінету Міністрів України № 305 від 12.03.2005 року «Положення про дошкільний навчальний заклад»

8. Державна цільова програма розвитку дошкільної освіти на період 2017 року

Купський навчально-виховний комплекс №2

Вступ до школи

ДИТИНА ЙДЕ У ПЕРШИЙ КЛАС. ЧИ ГОТОВА ВОНА ДО ШКОЛИ?

Рекомендації батькам -